УЗАГАЛЬНЕННЯ
щодо виправдувальних вироків, ухвалених суддями Каховського міськрайонного суду на протязі 2013 року у кримінальних провадженнях за КПК України 2012 р.
20 січня 2014 року м. Каховка
На виконання Плану роботи суду на перше півріччя 2014 року, Каховським міськрайонним судом Херсонської області проведено вивчення щодо виправдовувальних вироків ухвалених суддями Каховського міськрайонного суду на протязі 2013 року у кримінальних провадженнях за КПК України 2012 р.
Вивчення проведено на підставі:
- загальних даних статистичного звіту суду за 12 місяців 2013 року (статистичні дані наведені з урахуванням даних роботи суддів Єйбог І.М., Таранцова С.П., Терещенка О.Є., Подіновської Г.В., Марків Т.А., Валігурської Л.В., Рахімової О.В.);
- матеріалів кримінальних проваджень;
І. Відповідно до статистичних даних суддями Каховського міськрайонного суду Херсонської області розглянуто справ кримінального провадження (всього) – 274 справ щодо 306 осіб, у тому числі з постановленням вироку: 217 справ відносно 239 осіб (238 осіб засуджено, 1 – виправдано).
У 2013 році в провадженні Каховського міськрайонного суду Херсонської області знаходилося кримінальне провадження № --- за обвинуваченням особи Н. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у якому винесено виправдувальний вирок.
Відповідно до ст. 125 Кримінального кодексу України об’єктом злочину є здоров’я людини. З об’єктивної сторони злочин характеризується вчиненням тілесних ушкоджень двох видів:
1) легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125);
2) легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності (ч.2 ст. 125).
У першому випадку йдеться про легке тілесне ушкодження, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (синець, подряпина тощо). Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Якщо умисел винного було спрямовано на заподіяння тяжких тілесних чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а в результаті його дій потерпілому було заподіяно лише легкі тілесні ушкодження, вчинене слід кваліфікувати за спрямованістю умислу – за відповідними частинами статей 15 і 121 або 122.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № --- за обвинуваченням особи Н. складено слідчим СВ Каховського РВ УМВС України в Херсонській області та затверджений старшим прокурором Каховської міжрайонної прокуратури з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.
Під час судового розгляду прокурором який підтримував державне обвинувачення було винесено постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення. Постанова мотивована тим, що під час судового розгляду було встановлено те, що у справі зібрано недостатньо доказів вини обвинуваченої особи Н. у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Причиною для відмови у підтримання обвинувачення послугувало таке:
- допитана під час судового слідства в якості підозрюваної особа Н. категорично заперечувала свою причетність до конфлікту з потерпілою;
- в судовому засіданні особа Н. пояснила, що 08 березня 2013 року у двері її квартири подзвонила особа І. та висловила свої претензії щодо перешкоджання її відпочинку, так у підозрюваної нібито гучно грала музика. При цьому особа І. намагалася зайти в її квартиру всупереч волі особи Н. , у зв’язку з чим остання відштовхнула особу І. та зачинила двері квартири. Особа І. грюкала в двері але особа Н. їх не відчинила;
- будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла особа І. пояснила, що --- березня 2013 року приблизно о 08.00 годині в під’їзді будинку № 0 на площі М. в м. Каховка особа Н. умисно вдарила потерпілу по нозі, спричинивши тілесні ушкодження. Свідків даного конфлікту не було;
- згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої виявлені легкі тілесні ушкодження;
- допитаний в судовому засідання судовий експерт пояснив, що тілесні ушкодження могли настати як від ударів тупими предметами, так і при ударі об тупі предмети;
- допитаний в якості свідка дільничний пояснив, що виконуючи доручення слідчого про встановлення очевидців конфлікту встановив що сусіди не чули в нічний час у вказану дату гучної музики та не були очевидцями конфлікту.
Вироком від 17 грудня 2013 року особу Н, визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Мотивом ухвалення виправдовувального вироку було те, що під час досудового слідства та судового розгляду не доведено того, що кримінальне правопорушення було вчинено. Суд прийшов до такого висновку виходячи з наступного: покази потерпілої, яка є ініціатором притягнення особи Н. до кримінальної відповідальності та заінтересована в результатах кримінального провадження щодо обставин заподіяння тілесних ушкоджень іншими доказами не підтверджується, а наявність в неї легких тілесних ушкоджень не доводить факту заподіяння їх від умисних дії сторонніх осіб; безперечних доказів, які б прямо вказували на те, що особа І. за обставин, викладених в обвинуваченні, були спричиненні тілесні ушкодження, не зібрано.
Вивчення ухваленого 17 грудня 2013 року суддею Каховського міськрайонного суду Херсонської області виправдовувального вироку засвідчило, що судова практика відповідає вимогам діючого кримінального законодавства, проблемні та спірні питання щодо викладення змісту виправдовувального вироку, а також його особливостей - не виникали.
Пропоную вказане узагальнення обговорити на зборах суддів Каховського міськрайонного суду.
Голова Каховського
міськрайонного суду
Херсонської області І.М. Єйбог
_03_03.png)
