Узагальнення
причин надходження скарг на дії суддів та працівників апарату суду, вжиття заходів щодо усунення обставин, якими зумовлені дані скарги
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України можуть звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об»єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.
Право на звернення реалізується шляхом подачі скарги на порушення прав та законних інтересів.
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об»єднань громадян, підприємств, посадових осіб.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, у сфері управлінської діяльності належать такі, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина; створено перешкоди для реалізації громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина; створено перешкоди для реалізації громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до прав громадян на скаргу встановлені обов’язки органів, що їх розглядають. Вони, в межах своїх повноважень зобов’язані:
· об’єктивно всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
· на прохання громадянина запрошувати його на засідання органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
· скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, - якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам;
· невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушуваних прав, реальне виконання прийнятих у зв»зку із заявою чи скаргою рішень;
· письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодовування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті порушення його прав чи законних інтересів;
· вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об»єднання громадян за місцем проживання громадянина;
· у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
· не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг громадян;
· систематично аналізувати та інформувати населення про свою роботу по розгляду скарг громадян.
Отже у встановлений законом термін суб’єкт оскарження має надати письмову відповідь скаржнику з повідомленням про розгляд скарги із зазначенням норм, що були порушені, конкретних дій, які повинні бути вчинені, і ким. Суб’єктів оскарження може бути зобов’язано до виконання лише тих обов’язків, які покладені на них законом чи іншими нормативно-правовими актами.
На виконання плану роботи Каховського міськрайонного суду на 2 півріччя 2012 року, затвердженого головою суду проведено узагальнення стану роботи по розгляду звернень громадян, причин надходження скарг на дії суддів та працівників апарату суду за рік. Дослідженню підлягали сформовані за зверненням громадян справи.
Так, протягом 2012 року Каховським міськрайонним судом було прийнято до розгляду 28 звернень, в яких скаржилися безпосередньо громадяни, на дії:
· суддів 14;
· працівників суду 14, з них одне повторне.
Всі заяви і скарги розглянуті в межах компетенції і визнані необґрунтованими.
Основну частину скарг на дії суддів склали звернення де причинами, що призвели до їх виникнення, є:
· тривалий розгляд справи;
· незгода з судовим рішенням;
· тривале не направлення справи до апеляційної інстанції;
· на процесуальні дії.
З проведеного узагальнення вбачається, що найбільша кількість порушених питань у зверненнях стосується процесуальних дій суддів, а саме, 9.
Так, засудженою особою Д. в скарзі зазначається, що в судовому засіданні, після проголошення вироку суддею не було роз’яснено їй строк і порядок подачі зауважень на протокол судового засідання, а також були порушені строки виготовлення протоколу судового засідання, що не дало змоги ознайомитися з протоколом в передбачені законодавством строки.
Проведеною перевіркою з вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що після проголошення вироку засудженій роз’яснені вимоги ст. 88 КПК України про що свідчить протокол судового засідання.
Протокол судового засідання в судовій справі був виготовлений у строки, передбачені ч.1 ст.87-1 КПК України та внесений до автоматизованої системи документообігу суду, про що свідчить запис в комп’ютерній програмі датований 07 червня 2012 року. Однак заява про ознайомлення з протоколом судового засідання надійшла від засудженої лише 12 червня 2012 року.
Строк подання зауважень на протокол судового засідання – три доби, зокрема, після закінчення строку на його виготовлення, тобто 12 червня 2012 року, але засудженою подані зауваження на протокол лише 20 червня 2012 року. Відповідно до ч.4 ст. 88-1 КПК України у разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгілку і приєднує до матеріалів справи. Із заявою до суду про поновлення строку подання зауважень на протокол судового засідання засуджена не зверталася та не надавала відповідних доказів про причини пропуску строку подачі зауважень.
Відповідно до звернення дописувача особи Г. суддею Каховського міськрайонного суду та його помічником порушено норми Цивільного процесуального кодексу України під час провадження справи за заявою особи Г. про поворот виконання рішення суду. Зазначає, що усупереч вимогам цивільного процесуального законодавства судовий розгляд заяви про поворот виконання рішення суду проведено без її участі. Просить перевірити зазначені в сказі факти та порушити питання притягнення судді Каховського міськрайонного суду та помічника судді до відповідальності.
Помічник судді заперечує проти порушення вимог чинного цивільного процесуального законодавства. Зазначає, що нею доведено до відома заявника результат розгляду та роз’яснено норми Цивільного процесуального кодексу України.
Як вбачається з результатів перевірки цивільної справи, пояснень помічника судді, враховуючи приписи ч.2 ст.380 ЦПК України, встановлено, що питання про поворот виконання вирішує суд якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд.
Відтак, судом постановлена ухвала про залишення заяви про поворот виконання рішення без розгляду внаслідок встановлення обставин, які роблять неможливим на даний момент розгляд справи по суті. Залишення заяви без розгляду оформлено мотивованою ухвалою, в якій викладено мотиви прийнятого з цього питання рішення із зазначенням норм права, якою суд при цьому керувався, а також шляхи усунення обставин, які перешкоджають розгляду справи.
До відома дописувача доведено, що правильність застосування судами першої інстанції норм чинного законодавства може бути перевірена тільки судами апеляційної та касаційної інстанцій.
До кола повноважень голови суду не входить надання оцінки діям судді та порушення питання про притягнення до відповідальності.
Перевіркою встановлено, що помічник судді при виконанні своїх функціональних обов’язків не допускала порушень які б тягнули за собою дисциплінарну відповідальність.
Надійшло звернення представника відповідача особи П. – особи М. на неправомірні дії судді Каховського міськрайонного суду. У зверненні дописувач посилається на порушення вимог Цивільного процесуального кодексу України, допущені суддею під час провадження цивільної справи за позовом особи К. до особи П. про визнання договору купівлі-продажу частини житлового будинку недійсним.
Дописувач зазначає, що на її клопотання про надання можливості ознайомитися з висновками експерта та іншими матеріалами справи, отримати копії (фотокопії) матеріалів судової психіатричної експертизи після повернення з експертної установи, листом за підписом судді надано дозвіл на ознайомлення після повернення справи з експертизи, про що представника відповідача буде сповіщено додатково. Вказує, що вищезазначене клопотання суддею проігноровано. Її не сповіщено належним чином не тільки про надходження цивільної справи з експертної установи, але й про слухання справи у судовому засіданні.
Під час проведення перевірки з’ясовано, що вищезазначена заява представника відповідача особи М. дійсно подана до суду 12 вересня 2011 року. З оглянутих матеріалів встановлено, що будь яке письмове сповіщення про повернення цивільної справи з експертної установи на адресу відповідача або його представника не надсилалося.
Секретар судових засідань, з приводу наведеної ситуації, зазначає, що безпосередньо відповідачу особі П. та її представнику особі М. неодноразово в телефонному режимі надавала вичерпну інформацію про надходження справи з експертної установи та порядок ознайомлення перед судовим засіданням. Стверджує, що невизначеність представника відповідача у тексті вищезазначеного клопотання щодо форми надання відповіді (усне чи письмове) зумовили виникле непорозуміння.
Згідно до ч.9 ст.6 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи.
Секретар заперечує щодо порушення нею вимог ч.1 ст.158 УПК України. Зазначає, що згідно до ухвали про відновлення провадження у справі і призначення справи до розгляду нею викликані сторони. Дійсно, свідчення секретаря підкріплено даними Журналу реєстрації поштової кореспонденції за №479 від 05 березня 2012 року про відправлення судової повістки особі П. за адресою м. Каховка.
Надалі, перевіркою вказаних у зверненні обставин встановлено, що вдруге клопотання представника відповідача особи П. – особі М. про надання можливості ознайомитися з матеріалами судової психіатричної експертизи та виготовити їх копії надано суду 15 березня 2012 року, однак з порушенням порядку реєстрації документів, заява не містить вхідного номеру. До того ж секретар судових засідань запевняє, що ніякого клопотання їх особисто перед судовим засіданням не надавалося, а на усну вимогу зауважила про порушення порядку ознайомлення відповідача зі справою.
Як вбачається з Журналу судового засідання, представником відповідача втретє ініціювалося клопотання про ознайомлення з результатами експертизи. Клопотання судом розв’язано відповідно до ст. 209 ЦПК України.
У відповіді зазначено, що відповідно до норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів» голова суду не має повноважень оцінювати правовий зміст процесуальної діяльності судді.
У зверненні дописувачем вказано, що вищезазначені протиправні дії судді Каховського міськрайонного суду перешкоджають підготовці апеляційної скарги та реалізації права подання апеляції на рішення суду. Просить невідкладно вжити заходів до судді, пов’язаних з порушенням присяги та усунути порушення свідомо вчинені вищезазначеним суддею.
Відповідно до норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів» законність і обґрунтованість судових рішень та процесуальні дії судді, перевіряються під час апеляційного розгляду справи.
Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.
Отже скаргу представника відповідача особи П. – особи М. в якій порушується питання про притягнення до відповідальності судді Каховського міськрайонного суду у зв’язку з порушенням присяги судді залишено без розгляду, до кола повноважень голови суду не входить надання оцінки діям судді та порушення питання про притягнення до відповідальності.
З наведених прикладів слід зробити висновок, що до причин надходження скарг на процесуальні дії суддів можна віднести загалом правову необізнаність громадян.
Наступними за кількістю звернень становлять скарги на тривалий розгляд справи (2) та незгоди з судовим рішенням (2).
Звернення особи С. порушує питання щодо тривалого розгляду кримінальної справи за обвинуваченням особи Є. у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Автор звернення зазначає, що вищезазначена кримінальна справа перебуває в провадженні судді Каховського міськрайонного суду понад строки визначені нормами чинного законодавства України, нарікає на навмисну піврічну тяганину при розгляді її по суті.
Проведеною перевіркою з вивченням матеріалів зазначеної справи встановлено, що 11 жовтня 2011 року в провадженні судді Каховського міськрайонного суду надійшла кримінальна справа.
Надано письмово характеристику стану справи, з якої вбачається, що справа по суті розглядалася, перерви між судовими засіданнями незначні й виправдані. На день перевірки звернення вказана справа майже доведена до логічного завершення, перебуває на стадії останнього слова підсудного.
Дописувачем особою Т. порушено питання щодо незгоди з ухваленим судом під головуванням судді Каховського міськрайонного суду вироком по кримінальній справі.
Засудженому надано роз’яснення, що згідно до норм процесуального законодавства України виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, які не вступили в законну силу має відповідний суд, в зазначеному випадку - апеляційний в Херсонській області. Враховуючи викладене, Каховським міськрайонним судом Херсонської області звернення залишено без розгляду.
Найменшу кількість звернень (1) складають скарги про порушення порядку направлення справи до апеляційної інстанції.
Дописувач особа К. у зверненні вказує, що під час перебування в провадженні апеляційного суду Херсонської області кримінальної справи за обвинуваченням особи Г. , особи О. та особи Г.1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України йому стало відомо, що на постановлений Каховським міськрайонним судом вирок від 07 лютого 2012 року державним обвинувачем подано апеляцію. Зазначає, що під час особистого ознайомлення з матеріалами судової справи, апеляційної скарги прокурора, який брав участь у провадженні до справи долучено не було.
Просить надати інформацію щодо надходження апеляції від прокурора, вказати причини не направлення судової справи до апеляційної інстанції. У випадку, якщо вимоги Кримінального-процесуального кодексу щодо строків відправлення до апеляційного провадження порушені, просить притягнути до відповідальності суддю Каховського міськрайонного суду.
У ході перевірки доводів звернення встановлено таке.
Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07 лютого 2012 року засуджено особу Г. за ч.1 ст.122 КК України до двох років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.
Встановлено, що 24 лютого 2012 року представником потерпілого особою І. на вирок Каховського міськрайонного суду від 07 лютого 2012 року подано апеляційну скаргу. Супроводжувальним листом кримінальну справу про обвинувачення осіб Г., О, Г1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України з апеляцією представника потерпілого надіслано для розгляду в порядку апеляційного провадження, призначено слуханням.
Відповідно до листа від 14 травня 2012 року в зв’язку із надходженням апеляції Каховського міжрайонного прокурора на вирок зазначеної кримінальної справи її витребувано до Каховського міськрайонного суду для виконання вимог статті 351 КПК України.
Постановою попереднього розгляду справи від 15 травня 2012 року судді апеляційного суду Херсонської області матеріали справи за апеляцією адвоката І., який діє в інтересах потерпілого на постанову Каховського міськрайонного суду від 01 лютого 2012 року стосовно осіб Г. , О. та на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 07 лютого 2012 року відносно особи Г. за ч.1 ст.122 КК України повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України.
За реєстраційним №8271/12 24 травня 2012 року вищезазначена кримінальна справа повернулася до Каховського міськрайонного суду.
Разом з тим, згідно до даних Журналу обліку апеляцій, апеляційних і касаційних скарг та касаційних подань прокурора в кримінальних справах апеляційна скарга державного обвинувача . надійшла до суду 14 травня 2012 року за вхідним №7567/12.
Автору звернення роз’яснено норми чинного кримінального законодавства, а саме, що на суд першої інстанції покладений обов’язок оповіщати про надходження апеляції прокурора й інших осіб, інтересів яких вона стосується. Тільки після виконання вимог ст. 351 КПК України суд який постановив вирок, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи.
Крім того зазначено, щодо кола повноважень голови суду не входить надання оцінки діям судді та порушення питання про притягнення до відповідальності. Відповідно до норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законність і обґрунтованість судових рішень та процесуальної дії судді, перевіряються під час апеляційного розгляду справи.
Аналізуючи вищезазначену категорію скарг можна резюмувати, що зволікання з направленням справ на розгляд до апеляційної інстанції пов’язане з тривалим за часом процесом ознайомлення сторін з матеріалами справи.
Переважна кількість справ порушених за скаргами на дії працівників суду за характером питань становить:
· недотримання вимог процесуального законодавства та інструктивних вказівок (12);
· організацію роботи (2).
Справу порушено за зверненням адвоката Д. на дії секретаря судових засідань. Дописувач зазначає, що прибув з іншої області до суду маючи за мету – ознайомитися з матеріалами справи, яка перебуває в провадженні судді Каховського міськрайонного суду, долучити докази до неї та зняти копії з документів. Однак виконати свої професійні обов’язки він не зміг, секретар судового засідання проігнорувала його клопотання. Крім того, дописувач зазначив, що того ж дня не зміг записатися на особистий прийом з організаційних питань до голови суду за причини відсутності на робочому місці працівника суду, який безпосередньо координує прийом і веде запис. Вважає, що зазначене негативно відображається на громадянах, які звертаються до суду за захистом своїх порушених прав.
Звернення Каховським міськрайонним судом Херсонської області розглянуто в межах компетенції, встановлено, що секретарем судового засідання після перевірки надходження до її виконання клопотання про ознайомлення з резолюцією судді роз’яснено адвокатові порядок подачі клопотання. Запропонувала йому піднятися до кабінету для засвідчення його особи, підтвердження повноважень та врегулювання виниклої ситуації, але адвокат Д. відмовився, сповістив про те, що вимушений порушувати питання про відвід судді.
З приводу другого порушеного дописувачем питання з’ясовано, що з метою створення оптимальних умов для реалізації громадянами своїх законних прав та інтересів, приймання громадян головою суду провадиться з обов’язковим попереднім записом, який веде заступник керівника апарату суду. Відповідно до наказу по Каховському міськрайонному суду вона 30 грудня 2012 року перебувала у відрядженні в місті Херсоні. Працівник апарату суду доповівши в телефонному режимі про виниклу ситуацію, від імені заступника керівника апарату суду запропонувала адвокату оформити звернення в письмовій формі.
Зважаючи на наведене, як вбачається з наявних фактів, працівниками апарату суду не було допущено порушень норм процесуального законодавства, Закону України «Про звернення громадян», Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
Ще одним прикладом звернення з вищезазначеного приводу можна навести скаргу особи Г. , яка двічі звернувшись до канцелярії суду з цивільних справ із вимогами видати копію судового рішення та засвідчити набрання чинності рішення отримала відмову від секретаря Амєліної С.М. Перша ґрунтувалася на підставі того, що ухвала не набрала законної сили, друга – фактично видана відповідачу 27 березня 2012 року не підлягала засвідченню про набрання чинності в зв’язку з тим, що в іншої сторони є строк для подачі апеляційної скарги.
Дописувач зазначає, що порушені її права, визначені Цивільним процесуальним кодексом України, а саме одержувати копії рішень і ухвал. Крім того, вважає, що працівник суду Амєліна С.М. сприяє в затягуванні звернення до виконання ухвали суду на користь іншої сторони. Просить притягнути її до відповідальності у зв’язку з неналежним виконанням покладених на неї обов’язків секретаря суду.
За результатами дослідження даних, що містяться в скарзі встановлено таке.
В провадженні судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області перебувала цивільна справа за позовом Кредитної спілки «ХТВК» до осіб Г., В., Б. про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення.
Ухвалою суду від 13 березня 2012 року залишено вищезазначений позов без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Нормами цивільного процесуального законодавства визначено, що апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
З даних Журналу розгляду судових справ і матеріалів суддею вбачається, що датою повернення цивільної справи до канцелярії суду проставлено 26 березня 2012 року, що засвідчено підписом працівника канцелярії.
Таким чином, зазначена дописувачем перша відмова у видачі рішення 18 березня 2012 року секретарем канцелярії була зумовлена відсутністю справи в канцелярії з цивільних справ.
Надалі, відповідно до даних обліково-статистичної картки на вищезазначену цивільну справу апеляційну скаргу позивачем подано до суду 29 березня 2012 року.
Тобто друга відмова працівника суду ґрунтувалася на приписах ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Секретар Амєліна С.М. у своїх усних пояснення стверджує, що з її боку не було ніякого ухилення від виконання передбачених посадовою інструкцією обов’язків. І якби відповідач особа Г. прислухалася до її роз’яснень норм чинного законодавства, а не тлумачила їх на свою користь, то виниклого непорозуміння не сталося б.
Враховуючи вищевикладене, зазначаємо, що працівник апарату Каховського міськрайонного суду Херсонської області при виконанні своїх функціональних обов’язків не допускала порушень які б тягнули за собою дисциплінарну відповідальність.
Неналежна організація роботи суду в частині ознайомлення з матеріалами кримінальної справи висвітлена засудженим особою К.
Дописувач зазначає, що в провадженні судді Каховського міськрайонного суду4 перебуває кримінальна справа про обвинувачення осіб К. та К1. у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.185 КК України. Суддею 14 серпня 2012 року був встановлений графік ознайомлення його з матеріалами справи, однак у визначені графіком дні, а саме, 17 серпня 2012 року, 23 серпня 2012 року та 31 серпня 2012 року ознайомлень не відбулося за причини відсутності вимог про доставку обвинуваченого до Каховського міськрайонного суду. Вважає, що судом порушено його право, надане ст. 255 КПК України (1960 року).
Перевіркою встановлено, що згідно до копій сповіщень суду про доставку на 14 серпня, 17 серпня, 18 вересня, 23 жовтня, 25 жовтня та 30 жовтня 2012 року підсудного особу К. витребували до суду для ознайомлення з матеріалами справи. Фактичне часткове ознайомлення з матеріалами справи відбулося лише 23 жовтня 2012 року про що свідчить складена підсудним розписка.
Кримінальна справа не містить постанови судді про встановлення і затвердження графіку ознайомлення з матеріалами справи, відтак твердження підсудного про порушення порядку ознайомлення згідно до графіку – хибні.
З’ясовано причини не доставки підсудного до суду – це не доставка його конвойною службою (причини не відомі) та у зв’язку із незадовільним станом здоров’я підсудного. Який вже тривалий час утримується під вартою.
Що стосується процесуальних дій працівників апарату, то як вбачається з наведених прикладів, то такі звернення надходять внаслідок правової необізнаності та нерозумінням громадянами норм цивільно-процесуального та кримінально-процесуального законодавства.
Висновки та пропозиції
У сучасних умовах до числа найважливіших, приоритетних напрямків діяльності держави слід віднести забезпечення й охорону прав і свобод людини й громадянина, відпрацювання й втілення в життя відповідних правових форм і механізмів.
Не викликає сумніву, що право на звернення до державних органів, їх посадових осіб являє собою одне з найважливіших, фундаментальних прав людини й громадянина. Невипадково питання реалізації цього права отримує відображення в правових актах, а також на рівні конституційного регулювання.
Положення ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, дозволяють чітко визначити орієнтири діяльності держави, і посадових осіб щодо взаємодії й взаємин із громадянами.
Питання практичної реалізації громадянами права на звернення регулюються на сьогодні Законом України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року (зі змінами та доповненнями).
Проведеним узагальненням встановлено, що робота зі зверненнями громадян в Каховському міськрайонному суді Херсонської області ведеться якісно, не допущено випадків порушення строків розгляду звернень, поверхового, формального підходу до перевірки фактів, що наводяться у цих зверненнях, дотримано порядок ведення діловодства за зверненнями.
Пріоритетними шляхами профілактики надходження скарг є обговорення на оперативних нарадах стану організації роботи зі зверненнями громадян та проведенням щоквартальних узагальнень з висвітленнями на веб-сайті суду. Іноді керівництвом суду вживаються певні міри реагування на обґрунтовані скарги.
Голова Каховського
міськрайонного суду Єйбог І.М.
Виконавець
заступник керівника апарату
Каховського міськрайонного суду Дороган Т.В.
_03_03.png)
