УЗАГАЛЬНЕННЯ
судової практики призначення суддями Каховського міськрайонного суду Херсонської області кримінального покарання у вигляді штрафу за 2012 р.
5 березня 2013 року м. Каховка
Каховським міськрайонним судом проведено узагальнення судової практики призначення суддями Каховського міськрайонного суду кримінального покарання у вигляді штрафу за 2012 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно, на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Вивчення проведено на підставі:
- загальних даних статистичного звіту суду за 12 місяців 2012 року (статистичні дані наведені з урахуванням даних роботи суддів Єйбог І.М., Таранцова С.П., Терещенка О.Є., Подіновської Г.В., Марків Т.А., Валігурської Л.В., Рахімової О.В.);
- матеріалів кримінальних справ;
Встановлено: Згідно статистичних даних звіту Каховського міськрайонного суду за 2012 рік, залишок кримінальних справ на початок звітного періоду, тобто станом на 01.01.2012 року становив 147 справ. За 12 місяців 2012 року до провадження Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшло 428 справ; розглянуто 465 справ, щодо 532 осіб. Кількість осіб, щодо яких оскаржено вироків, ухвал, постанов (всього) -89. Скасовано(щодо осіб) – 35, що становить 6,6%, змінено (щодо осіб) – 12, що становить 2,2%. Якість розгляду становить 91,2%.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Серед видив покарань, які можуть бути застосовані Кримінальним кодексом України до осіб, визнаних судом винними у вчиненні злочину – штраф як грошове стягнення в доход держави є найбільш м’яким видом покарання, яке може застосовуватися як основне або як додаткове покарання. Штраф є найменш суворим видом в системі основних покарань і тому він не може бути замінений іншим покаранням. Штраф є мірою покарання, що виражається у стягненні із засудженого в дохід держави певної суми грошей. Він є змішаним покаранням, оскільки може застосовуватися не тільки як основне, а й як додаткове покарання.
Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кримінального Кодексу. Штраф належить до числа покарань, пов'язаних із позбавленням майнових вигод. Він має майновий характер. Конкретна сума штрафу, яка підлягає стягненню в межах санкції кримінально-правової норми, визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину з врахуванням майнового стану винного (ч. 2 ст. 32) та виходячи з загальних начал призначення покарання (ст. 39 КК).
Стаття 53 КК присвячена питанню регламентації штрафу не в конкретній сумі гривень, а у вигляді суми, яка відповідає певній кількості, офіційно встановленої законодавством України неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину. Мінімальним розміром штрафу є тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а максимальним – одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. Штраф як додаткове покарання може бути призначено лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини цього Кодексу (ч. 3 ст. 53 КК).
Існують два винятки з цього правила: а) штраф може бут застосований у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 77 КК); б) штраф може бути призначений як основне покарання в порядку переходу до більш м'якого виду покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК). Штраф є досить ефективним і гуманним видом покарання, має разовий характер. Каральний елемент штрафу полягає в тому, що винна особа за вироком суду позбавляється матеріальних цінностей, що спричиняє їй певні матеріальні і духовні складнощі.
Заміна штрафу виправними роботами неможлива щодо непрацездатної особи. Недопустима також заміна виправними роботами штрафу, призначеного як додаткова міра покарання.
Заміна штрафу позбавленням волі і позбавлення волі штрафом не допускається.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами станом на 2009 рік) «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що висновки з усіх питань, пов’язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
В 2012 році суддями Каховського міськрайонного суду постановлено 25 вироків із застосуванням кримінального покарання у вигляді штрафу, за санкціями статей яких передбачено основне покарання у вигляді штрафу. Суддями не застосовувалася розстрочка штрафу, заміна іншим покаранням чи іншого покарання штрафом, звільнення від відбування штрафу.
Підставами, які суд враховував при призначенні покарання у вигляді штрафу, були: характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, особа підсудного, характеристика за місцем проживання підсудного, а також враховувалися обставини, які обтяжували та пом’якшували покарання.
В провадженні судді Рахімової О.В. у 2012 році перебувала одна кримінальна справа по обвинуваченню особи К. за ст. 191 ч. 1 КК України, по який у виді кримінального покарання застосовано штраф. Вироком Каховського міськрайонного суду від 13.11.2012р. особу К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України і призначено покарання – штраф 850 грн. При призначенні покарання суд враховував тяжкість вчиненого, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, особу підсудного, який характеризується за місцем проживання посередньо, до кримінальної відповідальності не притягувався, повне відшкодування матеріальної шкоди.
В провадженні судді Єйбога І.М. у 2012 році перебувала одна кримінальна справа по обвинуваченню особи П. за ст. 185 ч.1 КК України, по який застосовано кримінальне покарання – штраф. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 30 жовтня 2012 року підсудну було засуджено до основного покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень. При призначенні покарання суд враховував характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, яка характеризувалася негативно , має на утриманні двох малолітніх дітей 2010 та 2012 років народження. Санкція статті 185 ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк трьох років. Громадські роботи в цьому випадку недоречно було застосовувати, оскільки підсудна знаходиться у відпустці по догляду за дітьми (в неї не було б часу відпрацьовувати такий вид покарання, оскільки вона мати-одиначка). Виправні роботи (ст. 57 КК України) не застосовуються до жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до 7 років (ст. 60). Покарання у виді штрафу в цьому випадку найдоцільніше було застосувати.
В провадженні судді Терещенко О.Є. у 2012 році перебувало дві кримінальних справи, по яким застосовано кримінальне покарання – штраф. Кримінальна справа по обвинуваченню особи Г. за ст. 186 ч. 1 КК України. Вироком Каховського міськрайонного суду від 18.06.2012 року особу Г. за ст. 186 ч. 1 КК України засуджено до штрафу у розмірі 1700 грн. Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд прийняв до уваги характер та суспільну небезпеку скоєного злочину, вік і особистість підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно; пом’якшуючі винність обставини: щире каяття; обтяжуючі винність обставини: скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння. Вироком Каховського міськрайонного суду від 27.09.2012 року (головуючий у справі суддя Терещенко О.Є.) засуджено особу Р. за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд прийняв до уваги характер та суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно; пом’якшуючі винність обставини: з’явлення із зізнанням та щире каяття; обтяжуючі винність обставини – скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.
В провадженні судді Валігурської Л.В. у 2012 році перебувало чотирі кримінальних справи, по яким у якості кримінального покарання застосовано штраф. У кримінальній справі за обвинуваченням особи Н. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, вироком суду від 26.09.2012 року особу Н. засуджено і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. При визначенні міри покарання, суд враховував ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання, пом’якшуючи покарання обставини - щире каяття та повне визнання своєї вини підсудним, ту обставину, що особа Н. до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, тому суд вважав можливим виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, з накладенням грошового стягнення.
В провадженні судді перебувала кримінальна справа за обвинуваченням особи М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вироком суду від 09.08.2012 року особу М. засуджено і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. При визначенні міри покарання, суд враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу підсудного. Зокрема, те що характеризується особа М. задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. На обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, повністю визнав свою вину і щиросердечно розкаявся у вчиненному, а також відсутність обставин, обтяжуючих покарання під час проведення досудового слідства та розгляду справи судом, пом’якшуючи покарання обставини щире каяття та повне визнання своєї вини. На підставі викладеного суд вважав, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді штрафу.
У кримінальній справі за обвинуваченням особи Л. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2 – ч. 1 ст. 185 КК України - вироком суду від 02.07.2012 року особу Л. засуджено і призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. При визначенні міри покарання, суд врахував ступінь тяжкості злочину, особу підсудної, яка характеризується задовільно. Обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, пом’якшуючи покарання обставини щире каяття та повне визнання своєї вини підсудною. Суд також враховував ті обставини, що підсудна на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а тому вважав, що підсудній може бути призначене покарання не пов’язане з позбавленням волі.
В провадженні судді Марків Т.А. в 2012 році перебувало вісім кримінальних справ, по яким у якості кримінального покарання застосовано штраф. Вироком суду від 19.06.2012 року особу П. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн. Суд визнав можливим виправлення та перевиховання підсудного накладенням на нього грошового стягнення. Призначаючи покарання підсудному суд враховував: ступінь тяжкості й суспільної небезпеки вчиненого злочину та його наслідків; особу винного, його вік, сімейний та майновий стан, позитивну характеристику;обставини, які пом’якшують покарання – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.
Вироком суду від 13.11.2012 року особу К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1020 грн. Суд визнав можливим виправлення та перевиховання особи з накладенням на нього грошового стягнення та вважає, що покарання підсудному повинне бути призначене в виді штрафу. Призначаючи покарання підсудному К. суд враховував: ступінь тяжкості й суспільної небезпеки вчиненого злочину та його наслідків; особу винного (який злочин вчинив вперше), його молодий вік (1993 р.н.), сімейний стан, позитивні характеристики, наявність в нього постійного місця роботи та доходу; обставини, які пом’якшують покарання, - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочинів особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння. На даний час вказана кримінальна справа перебуває у суді апеляційної інстанції.
В 2012 році суддею Таранцовим С.П. розглянуто шість кримінальних справ, за якими призначена міра покарання – штраф. Вид покарання штраф призначався тільки як основне покарання. Призначення штрафу в якості додаткового покарання в 2012 році не було. Суддею в 2012 році не розглядалися розстрочка, заміна іншим покаранням чи іншого покарання штрафом, звільнення від відбування штрафу.
Вироком від 03.04.2012 року особу М. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначене покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн. При призначенні покарання суд враховував вік підсудного – 71 рік, сімейний стан, характеристику, щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди – ТОВ «АТБ» відшкодовано 130,81 грн., суспільну небезпеку та наслідки вчиненого і прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливо без позбавлення волі;
Вироком від 05.04.2012 року особу Б. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн. При призначенні покарання суд враховував вік підсудного – 21 рік, сімейний стан, характеристику, щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди – шкода відшкодована на стадії досудового розслідування, суспільну небезпеку та наслідки вчиненого та прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливе без позбавлення волі;
Вироком від 13.11.2012 року особу Л. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Відповідно до ст. 81 КПК України вилучений металобрухт чорних та кольорових металів переданий в дохід держави. При призначенні покарання суд врахував вік підсудного – 24 роки, сімейний стан, задовільну характеристику, щире каяття, суспільну небезпеку та наслідки вчиненого та прийшов до висновку, що необхідним та достатнім для попередження скоєння інших злочинів підсудному необхідно обрати покарання у вигляді штрафу;
Вироком від 23.10.2012 року особу С. визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. При призначенні покарання суд врахував вік підсудної, сімейний стан – сама виховує малолітню дитину, характеристику, щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди в ході досудового слідства, суспільну небезпеку та наслідки вчиненого та прийшов до висновку, що виправлення підсудної можливо без позбавлення волі;
Вироком від 21.11.2012 року особу Г. визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. При призначенні покарання суд врахував вік підсудної, сімейний стан – сама виховує малолітню дитину, щире каяття, характеристику, суспільну небезпеку та наслідки вчиненого та прийшов до висновку, що виправлення підсудної можливо без позбавлення волі.
Вироком від 22.02.2012 року особу С. виправдано за ст. 365 ч. 1 КК України, оскільки під час досудового слідства і в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт умисного вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, за кваліфікуючою ознакою - дії, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави та громадським інтересам та визнано винною за ст. 366 ч. 1 та 367 ч. 1 КК України. Призначаючи покарання суд, враховував вік підсудної, сімейний стан, позитивні характеристики, характер і ступінь суспільної небезпеки та вважає, що її виправлення можливе без позбавлення волі і призначив покарання за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 850 гривень з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на один рік, за ст. 367 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на два роки. За сукупністю злочинів у відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на два роки. Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04.12.2012 року вирок суду скасовано та направлено на новий розгляд, оскільки суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції виправдав підсудну за ст. ст. 365 ч. 1 КК України безпідставно.
В 2012 році в провадженні судді Каховського міськрайонного суду Подіновської Г.В. перебували три кримінальні справи, по яким було винесено вироки із застосування кримінального покарання у вигляді штрафу.
Так, вироком суду від 23.07.2012 року особу К. засуджено за ст. 249 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією знарядь лову та незаконно добутої риби.
Під час розгляду кримінальної справи підсудним К. вина визнана повністю, прокурор в судовому засіданні, в зв’язку з доведеністю вини підсудного, як на попередньому слідстві так і в судовому засіданні, яка підтверджується поясненням підсудного, матеріалами справи, просив при винесенні вироку врахувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та призначити покарання у вигляді штрафу 1700 грн.
При призначенні покарання особі К. за ст. 249 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. судом було враховано тяжкість вчиненого, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки та особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно; пом’якшуючу покарання обставину – щире каяття у вчиненому злочині, обтяжуючих покарання обставин судом встановлено не було.
Вироком суду від 21.06.2012 року особу В. засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Під час розгляду кримінальної справи підсудний В. вину визнав повністю, прокурор в судовому засіданні, в зв’язку з доведеністю вини підсудного, як на попередньому слідстві так і в судовому засіданні, яка підтверджується поясненням підсудного, матеріалами справи, просив при винесенні вироку врахувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та призначити покарання у вигляді штрафу 1700 грн. При призначенні покарання особі В. за ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., судом було враховано тяжкість вчинено, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується задовільно; обставину, що пом’якшує покарання – відшкодування матеріальної шкоди, щире каяття, явка із зізнанням; обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Вироком суду від 14.08.2012 року особу К. засуджено за ст. 309 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Під час розгляду кримінальної справи підсудний вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, прокурор в судовому засіданні, в зв’язку з доведеністю вини підсудного, як на попередньому слідстві так і в судовому засіданні, яка підтверджується поясненням підсудного, матеріалами справи, просив при винесенні вироку врахувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та призначити покарання у вигляді штрафу 850грн. При призначенні покарання особі К. за ст. 309 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., судом було враховано тяжкість скоєного злочину, його наслідки, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується задовільно; обставину, що пом’якшує покарання – щире каяття, обставини, що обтяжують покарання, судом не було встановлено.
Як вбачається з проаналізованих кримінальних справ, призначені судом штрафи, засудженими були сплачені добровільно.
Під час розгляду кримінальних справ та призначення кримінального покарання у вигляді штрафу (основного та додаткового ) його розстрочки, заміни іншим покаранням чи іншого покарання штрафом, звільнення від відбування штрафу суддями проблемних та спірних питань, не виникало.
Крім того, суддями не застосовувалася розстрочка штрафу, заміна іншим покаранням чи іншого покарання штрафом, звільнення від відбування штрафу.
Вивчення та узагальнення судової практики призначення покарань у вигляді штрафу засвідчило, що судді Каховського міськрайонного суду призначають покарання у вигляді штрафу відповідно до вимог кримінального законодавства. Проблемні та спірні питання щодо призначення кримінального покарання у вигляді штрафу у суддів не виникали.
Голова Каховського
міськрайонного суду І.М. Єйбог
Примітка: Інформація на веб-сайт надається у скороченому вигляді.
_03_03.png)
