Одним із прогресивних положень Кримінального процесуального кодексу є запровадження в Україні відновного правосуддя, найбільш відомим інструментом якого є застосування медіації, що полягає в примиренні потерпілого з правопорушником. На цьому наголошувалося під час чергової робочої наради керівників Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та апеляційних судів. Засідання було присвячено кримінальному провадженню на підставі угод.
Новели КПК на практиці. Участь у заході взяв радник Президента Андрій Портнов, який поінформував присутніх про стан законотворчої роботи в напрямі реалізації судової реформи та найближчі перспективи. Зокрема, в доповіді йшлося про основні положення, передбачені законопроектом про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів, який отримав позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії та Ради Європи. Крім того, за словами А. Портнова, ця міжнародна інституція вже дала попередній висновок щодо проекту закону «Про прокуратуру». Очікується, що в результаті реформи прокуратура буде позбавлена функцій загального нагляду, відповідно, посилиться судовий контроль. Радник Президента також зупинився на питаннях реформування адвокатури та навів статистичні дані щодо реалізації новел КПК.
Своєю чергою голова ВСС Андрій Солодков звернув увагу колег на необхідність активного застосування однієї з новел кодексу – про системи відеоконференцзв’язку. Це спрощує доступ громадян до суду. А. Солодков також закликав використовувати функцію СМС-повідомлення учасників процесу.
Крім того, обговорено результати попередньої наради щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, заступник голови ВСС Станіслав Міщенко у своїй доповіді навів дані аналізу кримінальних справ, судовий розгляд яких триває в порядку, передбаченому нормами КПК 1960 року.
«ВСС у травні 2013 року було надіслано запит апеляційним судам стосовно узагальнення причин розгляду кримінальних справ понад 6 місяців (у порядку КПК 1960 р.), у яких підсудним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відповідно до отриманих даних станом на 1 липня 2013 року в слідчих ізоляторах перебували під вартою й числилися за судами понад 6 місяців 3846 підсудних, у тому числі 48 неповнолітніх», - зазначив С. Міщенко. На жаль, залишаються проблеми, пов’язані з неодноразовим перенесенням розгляду справ у зв’язку з невиконанням або несвоєчасним виконанням органами внутрішніх справ значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків і підсудних. Також непоодинокими є випадки призначення засідань на час відпустки, навчання суддів, їх перебування в нарадчій кімнаті або на час розгляду іншої кримінальної справи. Мали місце випадки відкликання судового розгляду через недоставляння підсудних конвойною службою, неявку прокурора, захисника, перекладача.
«ці проблеми не нові й мають вирішуватися виключно завдяки активній позиції суду щодо забезпечення оперативності розгляду»,- наголосив С. Міщенко. Окрему увагу доповідач зосередив на аналізі розгляду справ, у яких підсудними є неповнолітні.
Про відновне правосуддя
Здійсненню кримінального провадження на підставі угод присвятив свою доповідь голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко. «Передбачалося, що з появою в КПК гл. 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» значно спроститься процедура розгляду певної категорії справ, скоротяться строки тримання осіб під вартою, загальні процесуальні строки розгляду, а також зменшиться навантаження на систему судових і правоохоронних органів. Перші результати реалізації цих положень нового КПК виправдали сподівання та засвідчили ефективність обраного законодавцем напрямку», - підкреслив доповідач. З моменту набрання чинності кримінальним процесуальним законом судами загальної юрисдикції розглянуто 14219 угод, з яких 7630- про примирення та 6589 – про визнання винуватості.
Як зазначив доповідач, результати узагальнення судової практики по Запорізькій області щодо здійснення кримінального провадження на підставі угод свідчать, що місцеві суди переважно правильно застосовують процесуальний закон. Хоча є й певні недоліки, зумовлені як об’єктивними (наявність положень, які неоднозначно тлумачаться), так і суб’єктивними (ігнорування положень закону та роз’яснень ВСС) чинниками.
Ініціаторами укладення угоди про примирення відповідно до вимог ст.469 КПК, наголосив В. Городовенко, повинні бути виключно потерпілий, підозрюваний чи обвинувачений. Саме ці особи найбільш зацікавлені в результатах розгляду провадження. Лише після того, як потерпілий, підозрюваний чи обвинувачений виявили бажання примиритися з протилежною стороною, до процедури можуть залучатися інші особи, зокрема представники медіацій них центрів, особи, які мають певний авторитет для учасників процедури. Угода відповідає вимогам закону в тому випадку, коли в ній чітко визначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк відшкодування останньої чи перелік дій, які підозрюваний або обвинувачений зобов’язаний учинити на користь потерпілого, та строк учинення дій.
Також Віктор Валентинович звернув увагу на загальних положень гл. 35 КПК при здійсненні провадження на підставі угод про визнання винуватості, на особливості порядку судового провадження на підставі угод, практику призначення покарання в кримінальних провадженнях на підставі угод.
Наприкінці наради А. Солодков закликав керівників апеляційних судів провести аналіз практики застосування одного з видів забезпечення кримінального провадження – тимчасового доступу до речей і документів та надати ВСС відповідні дані.
_03_03.png)
