ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «МАЩЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF «MASHCHENKO v.
Заява № 42279/08
Стислий виклад рішення від 11 червня 2015 року
20 червня 2003 року від бригади швидкої допомоги надійшло повідомлення, що чоловік заявниці помер на території гаражного кооперативу. Того ж дня працівники міліції оглянули місце події та призначили судово-медичну експертизу трупа.
Невдовзі заявниця отримала свідоцтво про смерть, в якому було зазначено, що її чоловік помер від черепно-мозкової травми. Проте згодом судово-медичний експерт дійшов висновку, що чоловік заявниці насправді помер від серцевого нападу.
30 червня 2003 року прокуратура Гагарінського району м. Севастополя (далі – районна прокуратура) відмовила у порушенні кримінальної справи за фактом раптової смерті чоловіка заявниці, встановивши, що його смерть настала в результаті черепно-мозкової травми, завданої внаслідок випадкового падіння.
У вересні 2003 року заявниця оскаржила вищезазначену постанову до Гагарінського районного суду м. Севастополя (далі – районний суд). Районний суд скасував оскаржувану постанову, дійшовши висновку, що слідство було поверховим та вказав на конкретні недоліки слідства.
У період з 2004 до 2011 року було винесено дев’ять постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які згодом усі були скасовані прокуратурою м. Севастополя або районним судом у зв’язку з недостатністю вжитих заходів та невиконанням слідчими попередньо наданих їм вказівок.
10 лютого 2012 року районною прокуратурою було винесено нову постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно з твердженнями заявниці, вона дізналася про цю постанову та отримала її копію тільки після отримання зауважень Уряду у цій справі.
До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявниця скаржилася за статтями 2, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) з огляду на те, що розслідування обставин раптової смерті її чоловіка було неефективним, поверховим і тривалим. Європейський суд вирішив розглядати цю скаргу за статтею 2 Конвенції.
Європейський суд встановив, що розслідування смерті чоловіка заявниці тривало понад вісім з половиною років. Крім цього, воно характеризувалося неодноразовими поверненнями справи на додаткове розслідування у зв’язку з недостатністю вжитих слідчими заходів, а заявниця мала труднощі в отриманні інформації про хід розслідування та участі в процесі прийняття рішень. Таким чином, зважаючи на свою усталену практику та обставини цієї справи, Європейський суд дійшов висновку, що компетентні органи влади не провели ефективне розслідування за фактом смерті чоловіка заявниці і встановив порушення статті 2 Конвенції.
Заявниця також скаржилась на те, що неефективне розслідування смерті її чоловіка становило жорстоке поводження щодо неї у порушення статті 3 Конвенції. Розглянувши цю скаргу, Європейський суд зроби висновок, що тривога та душевні страждання заявниці, зумовлені неефективним розслідуванням, не досягли мінімального рівня «поводження, що принижує гідність» у розумінні статті 3 Конвенції. Тому Європейський суд визнав цю скаргу явно необґрунтованою.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
«1. Оголошує скаргу на неефективне розслідування смерті Івана Мащенка прийнятною, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
2. Постановляє, що було порушення статті 2 Конвенції;
3. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці такі суми, які мають бути конвертовані у валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:
(i) 6000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися;
(ii) 1350 (одна тисяча триста п’ятдесят) євро компенсації витрат на правову допомогу та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
4. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.»
_03_03.png)
