ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ КУЦЕВИЧ ТА ЛІДІЯ АНДРІЇВНА КУНЦЕВИЧ ПРОТИ УКРАЇНИ»
Заява № 23195/11
Стислий виклад рішення від 12 травня 2014 року
8 листопада 2003 року Олександр Куцевич, син заявників, помер від раку.
15 січня 2013 року після кількох повторних розслідувань у справі про стверджувань лікарську недбалість М., лікаря Світловодської центральної районної лікарні, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області визнав її винною і звільнив від відбування покарання у зв’язку із закінченням строку давності. Апеляційний суд Кіровоградської області та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишили цей вирок без змін.
Неодноразово правоохоронні органи відмовляли у задоволенні вимог заявників щодо порушення кримінальної справи за фактом неналежного виконання своїх службових обов’язків іншими медичними та адміністративними працівниками. Ці постанови скасовувалися органами прокуратури і судами як недостатньо обґрунтовані, а справи поверталися на додаткову перевірку.
У різні дати суди повністю або частково відмовляли у задоволенні низки цивільних та адміністративних позовів заявників, поданих з метою оскарження різних недоліків розслідування справи, отримання відшкодування та сприяння подальшому ходу розслідування.
До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявники скаржилися за статтею 2 і пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) на відсутність ефективного розслідування їх скарг на лікарську недбалість та неналежне виконаня лікарями їх сина своїх професійних обов’язків, що ймовірно призвело до його передчасної смерті, а також на затримки кримінальних проваджень за цими скаргами.
Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 15 березня 2013 року Уряд України повідомив Європейський суд про свою односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяви, а також запропонував виплатити заявникам справедливу сатисфакцію у розмірі 3000 євро кожному. У зв’язку з цим Уряд просив Європейський суд вилучити заяву із реєстру справ.
Заявники не надіслали своїх зауважень з приводу тексту декларації.
Європейський суд нагадав, що в певних випадках він може вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають, щоб розгляд справи було продовжено.
З огляду на характер визнань, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є спів мірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Європейський суд зробив висновок, що подальший розгляд цієї частини заяви є невиправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).
Посилаючись на статтю 13 Конвенції, заявники також скаржились на відсутність ефективних засобів правового захисту у зв’язку з їх скаргами на неефективність та надмірну тривалість розслідування справи їх сина. Європейський суд дійшов висновку, що ця скарга тісно пов’язана зі скаргами за статтею 2 та пунктом 1 статті 6 Конвенції, стосовно яких Уряд у своїй односторонній декларації визнав порушення Конвенції, а тому окремий розгляд цієї скарги не є виправданим.
Насамкінець, заявники також скаржились за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, що позови, з якими вони зверталися до суду з метою сприяння належному проведенню розслідування у справі та з метою отримання відшкодування шкоди за затримки і бездіяльність органів влади, розглядалися недобросовісно. Розглянувши цю скаргу з урахуванням усіх наявних доказів та належності оскаржуваних питань до сфери його компетенції, Європейський суд не встановив жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, та відхилив її як явно необґрунтовану.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО:
«Бере до уваги умови односторонньої декларації Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов'язань;
Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач має сплатити заявникам у сукупності 620 (шістсот двадцять) євро компенсації судових та інших витрат та додатково суму будь-яких податків, що можуть нараховуватися; ця сума має бути конвертована у гривні за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься пеня у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, та до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Вирішує вилучити з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції скарги, подані заявниками за статтею 2 Конвенції стосовно неефективного розслідування справи; за статтею 6 Конвенції стосовно затримок у кримінальних провадженнях щодо лікарів М. і Ф., та за статтею 13 Конвенції стосовно відсутності ефективних засобів правового захисту у зв’язку зі скаргами на неефективне розслідування;
Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.»
_03_03.png)
