ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «КВАШКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE KVASHKO v. UKRAINE)
(Заява № 40939/05)
Стислий виклад рішення від 26 вересня 2013 року
01.05.2005 о 17 год заявника доставили до Орджонікідзевського районного відділу Харківського міського управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області. Після обшуку заявника працівники міліції виявили у його кишені якусь коричневу траву. Заявника затримали на підставі статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою дозволяється тримання строком до трьох діб з метою вивчення вилученої речовини.
03.05.2005 слідчий допитав заявника щодо розбою, скоєного в середині квітня 2005 року і, як стверджувалося, заявник зізнався у його вчиненні. 04.05.2005 щодо заявника та кількох інших осіб було порушено кримінальну справу за фактом розбою. О 20 год 04.05.2005 слідчий затримав заявника за підозрою у вчиненні розбою.
О 18 год 06.05.2005 заявника доставили до суду, який обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Того ж дня заявнику було пред’явлено офіційне обвинувачення у вчиненні розбою.
13.05.2005 Орджонікідзевський районний суд постановив, що затримання заявника 04.05.2005 було незаконним, оскільки він уже утримувався в приміщенні Орджонікідзевського районного відділу міліції і не було ознак того, що він хотів втекти.
За твердженнями заявника, під час тримання його під вартою працівники міліції піддавали його психологічному тиску та жорстокому поводженню фізичного характеру. Зокрема, йому було завдано удару ногою в ліве око, що призвело до погіршення зору. У подальшому заявнику надавалося лікування, в тому числі – хірургічне.
До Європейського суду з прав людини заявник скаржився за ст.3 Конвенції на ненадання йому своєчасної медичної допомоги під час тримання під вартою, однак Європейський суд визнав необґрунтованими скарги у цьому зв’язку.
Також заявник скаржився за п.1 ст.5 Конвенції на те, що його затримання з 01.05.2005 до 04.05.2005 та затримання 04.05.2005 були незаконними. Крім цього, заявник скаржився за п.3 ст.5 Конвенції на те, що він не був негайно доставлений до судді. У зв’язку з цим заявник також посилався на п.5 ст.5 Конвенції з огляду на відсутність у нього гарантованого законом права на відшкодування за незаконне затримання.
Європейський суд встановив порушення п.1 ст.5 Конвенції з огляду на адміністративне затримання заявника для можливості допитати його в якості підозрюваного в кримінальній справі, що становить свавільне позбавлення волі.
Європейський суд встановив порушення п.3 ст.5 Конвенції, оскільки затримання заявника розпочалося 01.05.2005, а після звільнення 04.05.2005 його одразу ж знову затримали. Таким чином, він безперервно знаходився під вартою, що не було предметом жодного судового розгляду до 06.05.2005 без жодного об’єктивного виправдання.
Європейський суд встановив порушення п.5 ст.5 Конвенції з огляду на відсутність у заявника гарантованого законом права на відшкодування за незаконне затримання.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
«1. Оголошує скаргу заявника за статтею 3 Конвенції неприйнятною, а решту скарг у заяві – прийнятною.
2. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з адміністративним затриманням заявника з 1 до 4 травня 2005 року.
3. Постановляє, що немає необхідності в розгляді за пунктом 1 статті 5 Конвенції скарги заявника у зв’язку із затриманням 4 травня 2005 року.
4. Постановляє, що було порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
5. Постановляє, що було порушення пункту 5 статті 5 Конвенції.
6. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців з дати, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявникові 4 500 (чотири тисячі п’ятсот) євро відшкодування моральної шкоди, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватися; ця сума має бути конвертована у валюту держави-відповідача за курсом станом на дату здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену вище суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
7. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.»
_03_03.png)
