Вироком суду особу визнано винуватим в тому, що він в стані алкогольного сп'яніння повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження навісного замка проник до приміщення сараю звідки викрав майно та засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Оскаржуючи вирок суду, особа просив перекваліфікувати його дії з частини 3 на частину 2 статті 185 КК України, оскільки у його діях не було проникнення до приміщення сараю та він мав вільний доступ до домоволодіння потерпілої.
Апеляційний суд зазначених особою обставин не перевірив та аргументів щодо таких доводів не навів. Апеляційний суд зазначив, що відповідно до частини 2 статті 394 КПК України залишає доповнення до апеляційної скарги без розгляду з підстави заперечення особою обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
ККС ВС визнав такий висновок апеляційного суду передчасним без перевірки дотримання судом першої інстанції порядку дослідження доказів, передбаченого ст. 349 ч. 3 КПК України. Крім того, зазначив, що особа мав право ставити питання про правильність кваліфікації його дій.
Частиною 3 ст. 349 КПК України передбачено право суду, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
ВС роз’яснив, що обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України є повне визнання вини, незаперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Суд касаційної інстанції встановив, що головуюча, хоч і зазначила про можливість здійснити розгляд в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, наголосивши про неможливість оскарження відповідних обставин в апеляційному порядку, проте, вже під час допиту в суді першої інстанції, після того як особа не підтвердив усіх обставин вчинення ним інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, а саме: зазначив, що двері до приміщення сараю були відкриті, відповідних заходів не вжила, повторно не з'ясувала позиції особи щодо можливості такого розгляду, чи правильно розуміє він зміст цих обставин, продовживши розгляд провадження в спрощеному порядку.
ККС ВС визнав таке порушення вимог кримінального процесуального закону істотним, скасував судові рішення та призначив новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції (постанова від 15.02.2018 у справі № 664/2078/16-к).
Джерело: «Українське право»
_03_03.png)
