Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Як зазначено у постанові ВСУ від 6.09.2017, ухваливши рішення про відмову в позові (справа № 6-496цс17), суди не дослідили, чи перевірив нотаріус за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та відповідно чи вчиняв дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини. Зокрема, чи викликався позивач як спадкоємець за заповітом, включаючи повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Тож, вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Джерело: ЗіБ
_03_03.png)
