Закон про Вищу раду правосуддя прийняли вночі, фактично без обговорення. Нардепи повністю погодилися з тими напрацюваннями, які підготував до другого читання Комітет ВР з питань правової політики та правосуддя. Отже Новий рік розпочнеться для Вищої ради юстиції з реорганізації.
Дискусії щодо понад тисячі поправок до проекту №5180, які надійшли до профільного комітету, фактично не було. Народні обранці обмінялися черговими звинуваченнями щодо політичного минулого, та під заклики не допустити уникнення відповідальності суддями, які ухвалювали рішення щодо учасників Майдану, близько третьої години ночі схвалили закон в цілому.
Більш детальний аналіз документу та змін, яких він зазнав залишимо на потім. Але заспокоїмо усіх суддів—«п’ятирічок»: пропоновані поправки щодо їх автоматичного звільнення, які стурбували професійну спільноту, через комітет не пройшли. Під час виступів, зокрема, нардеп Валерій Писаренко закликав колег поставитися із повагою до тих, хто «дійсно професійно виконував свою роботу», а тепер вже 2—3 роки очікує на визначення своєї долі. Врешті-решт, відповідна норма «Перехідних положень» була ухвалена у первинній редакції.
Її можна розуміти так, що суддям, призначеним уперше, чиї повноваження закінчилися або закінчаться, дадуть можливість пройти кваліфікаційне оцінювання, перевірять їх на доброчесність і лише після цього ВРП вирішуватиме, чи залишатимуться вони в мантіях. Причому, оскільки у пп. 4 п.16-1 розд.XV "Перехідні положення" Конституції йдеться про перевірку саме займаній посаді, то їх не можуть перевести до іншої установи чи змушувати брати участь у конкурсі.
Натомість, тим кандидатам, яких не встигли призначити уперше, не пощастило. У п.13 «Перехідних положень» передбачено, що їм доведеться повторно складати кваліфікаційний іспит, пройти спеціальну перевірку та взяти участь у новому конкурсі.
Крім того, передбачено, що ВРП має звільнити суддів, які досягли 65-річного віку і подали заяву про відставку до 30 вересня. Інше рішення може бути прийняте лише через відсутність у судді необхідного стажу. Проте наявність дисциплінарного провадження як підстави для відмови не зазначено. Щоправда, у разі, якщо виявиться, що стажу бракує, повноваження такого судді припиняються «заднім числом» — з 30 вересня.
До речі, новим законом прибрано деякі неоднозначності, на які звертав увагу «ЗіБ». Зокрема, в частині обчислення винагороди суддям, які вже пройшли кваліфоцінювання: «заднім числом» встановлено, що до 1.01.2017 їхні оклади визначаються за старими правилами. Також у «Перехідних положеннях» прямо вказано, що Голова Верховного Суду України залишатиметься у складі ВРП до обрання очільника ВС, а адвокати—члени ВРЮ можуть і надалі обіймати посади в органах професійного самоврядування.
Втім, дотепер залишаються двозначності щодо визначення бази для розрахунків, якщо виплати (як-от довічне грошове утримання та його перерахунок)
прив’язані до посадових окладів судді, який працює на відповідній посаді. Адже певний час вони будуть різними для тих, хто пройшов кваліфоцінювання, і тих, у кого ця процедура попереду.
Так само, збережена вимога повноважності ВРП з урахуванням суддів у відставці, хоча Конституція не допускає такого розширеного тлумачення. Але ці та інші шершавості будуть стиратися часом і судовою практикою. Головне, що ВРП у Новому році нарешті запрацює за новим законом.
_03_03.png)
