Рішенням РСУ від 4 листопада 2016 року № 74 Рада суддів України звернула увагу суддів на необхідність реагування на прояви неповаги до суддів та затвердила рекомендації щодо притягнення до відповідальності за такі правопорушення.
При цьому питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Такими правопорушеннями вважаються:
- злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
- непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого; порушення порядку під час судового засідання;
- вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;
- невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.
У разі вчинення будь-яких із вищезазначених дій суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Підтримання незалежності і поваги до суду є прямим обов’язком суду, а не його правом. Ігнорування суддями своїх прямих обов’язків у будь-який спосіб є неприпустимим, а тому жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування органів судової влади.
З урахуванням означених особливостей можливо окреслити наступні етапи на вказаних стадіях розгляду районними, районними умістах, міськими чи міськрайонними судами за наслідком розгляду справи заст. 185-3 КУпАП
1) Порушення справи про адміністративне правопорушення
а) Оголошення перерви під у розгляді справи (цивільної; господарської, кримінальної/ адміністративної чи у справі про адміністративне правопорушення), 3 моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП;
б) Фіксація правопорушення за допомогою протоколу у справі про адміністративне правопорушення та присвоєння такому провадженню окремого номеру. Оскільки постанова судді місцевого загального суду підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку то для розгляду апеляційним судом такі матеріали спочатку повинні
надсилатись судом першої інстанції окремо з присвоєнням відповідного вихідного номеру. З огляду на таке, вбачається недоцільним долучати постанову про судді місцевого загального суду про притягнення до відповідальності за ст. 185-3 КУпАП до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковувати її за тим самим єдиним унікальним номером. У такому випадку рекомендовано присвоювати
справі про адміністративне правопорушення власний єдиний унікальний номер та номер провадження (справи) за індексом «З» (справа про адміністративне правопорушення), а до матеріалів справи (провадження) долучати копію постанови.
2) Розгляд справи про адміністративне правопорушення.
а) Розгляду справи розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: складу суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Права та обов’язки інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення (потерпілий, законні представники та представники, захисник, свідок,
експерт, перекладач), передбачені ст. ст. 268-274 КУпАП. Однак реалізація вищевказаних прав повинна здійснюватись виключно таким чином, щоб це не перешкоджало розгляду справи у встановлений ст. 277 КУпАП строк.
б) Після роз’яснення прав та обов’язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.
в) Відповідно до ст. 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 1 цього Кодексу;
3) про закриття справи. Вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення закріплені у ч. 2 ст. 283 КУпАП.
3) Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню лише після спливу строку, встановленого ч.І ст. 307 КУпАП (в нашому випадку не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу), компетентним органом Державної виконавчої служби. Варто
пам’ятати, що зміни до Закону України «Про виконавче провадження», які набрали чинності с 05.10.2016 року, передбачають, що дата народження фізичної особи-боржника стала обов’язковим реквізитом виконавчого документа, в той час як ідентифікаційний номер боржника фізичної особи став необов’язковим його реквізитом. Дані нормативні положення Закону України «Про виконавче провадження» слід враховувати під час складання мотивувальної частини постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
_03_03.png)
