На думку державних чиновників, хоча рішення судів повинні бути обов’язковими, органи влади повинні самостійно вирішувати, яким чином їх виконувати. По крайній мірі, якщо вони стосуються бюджетних коштів. І тому у Верховну Раду був поданий законопроект, який дозволить за результатами судових рішень виплачувати стільки, скільки буде передбачено на ці цілі у кошторисі.
Унісши до чинних законів кілька додаткових абзаців, урядовці зможуть повністю змінити правила виконання рішень судової системи. Відповідні пропозиції містяться в розробленому Мін’юстом та поданому до парламенту проекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо способу виконання судових рішень» (№5026).
Пропонується доповнити «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» новою нормою, відповідно до якої «законом про держбюджет на відповідний рік можуть бути передбачені інші механізми та способи виконання рішень, визначених ч.1 ст.2 цього закону». Тобто йдеться про ті випадки, коли боржником є держорган, держпідприємство, установа чи організація або ж юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється згідно із законодавством. Крім цього, зміни планується внести й до закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», так само встановивши аналогічну умову.
За словами міністра юстиції Павла Петренка, реалізація цього механізму дасть змогу попередити надмірні збитки державного бюджету та розстрочити виконання зобов’язань у часі, а також уникнути винесення ЄСПЛ рішень на користь заявників та виплати значних сум справедливої сатисфакції.
Час залишили невідомим
В умовах, коли отримання повної суми «державного боргу» є примарним, багато громадян, напевне, обрали б виплату впродовж кількох років. Однак неприємний сюрприз для них полягає в тому, що закон жодним чином не визначає правил цієї розстрочки. Фактично під «іншими механізмами та способами» може критися будь-що.
Все залежатиме виключно від бюджетних асигнувань, і жодна із запропонованих урядовцями норм не визначає хоча б приблизної суми.
Ніхто не може гарантувати, що одного року буде передбачено виплату громадянам 10% від боргу, а наступного — 1 або 0,5%. Або взагалі нічого. В умовах відсутності обмежень Уряд зможе діяти, виходячи виключно з «фінансової доцільності».
Більше того, невиконання зобов’язань може стати приводом для держави економити і в інших сферах. Адже звернення громадянина до національного чи європейського суду вже не матиме жодних наслідків. А значить, можна притримати навіть ті виплати, які вже здійснюються.
Звісно, проект передбачає, що судове рішення за новими правилами виконуватиметься лише у тих випадках, коли на це погодиться стягувач. Але не виключено, що альтернативи «розстрочці» не буде. Тому для багатьох реструктуризація здаватиметься хоча б якимось шансом повернути те, що заборгувала держава.
Неконституційна перспектива
Якщо зміни все ж підтримає парламент, то їх невдовзі може скасувати Конституційний Суд. На вул. Жилянській вже неодноразово нагадували, що зупинення дії законів, якими визначаються права і свободи громадян, їх зміст і обсяг, є обмеженням прав і свобод та може застосовуватися лише у випадках, передбачених Конституцією, — в разі введення воєнного або надзвичайного стану. Запровадження альтернативного методу виконання судових вердиктів, на думку експертів, можна трактувати як обмеження прав.
Водночас, якщо КС розглядатиме питання конституційності запропонованих норм, то в авторів ініціативи знайдуться свої аргументи. Зокрема, вони можуть послатися на рішення КС від 26.12.2011 №20-рп/2011, яким було визнано конституційними зміни до низки законів щодо отримання соціальних виплат. Тоді на вул. Жилянській наголосили, що метою й особливістю закону про держбюджет є «забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій». При цьому, на думку КС, принцип збалансованості є одним із визначальних для формування бюджету. Як наслідок, тоді Суд визнав зміни такими, що відповідають Основному Закону. Тим самим, на думку деяких оглядачів, він легалізував право органів влади змінювати правила соцвиплат залежно від наявності коштів.
Щоправда, у цій ситуації мова вже буде йти не просто про виплати коштів, а про виконання рішення суду. А такі обмеження видаються значно серйознішими. До того ж слід зважати й на можливу реакцію ЄСПЛ. На переконання П.Петренка, у Страсбурзі застережень не матимуть. Однак експерти з ним не погоджуються. Адже відповідно до ст.46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Високі Договірні Сторони зобов’язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами». У проекті ж пропонується дозволити владі виконувати рішення
ЄСПЛ таким чином, як це буде зручно.
Та в будь-якому разі реакція як КС, так і Страсбурга не буде миттєвою, і якщо проект ухвалять, то його норми деякий час залишатимуться чинними. Як наслідок, хоча відповідальність за зміни лежатиме на Уряді та нардепах, постраждає репутація судової системи, адже не виконуватимуться саме рішення служителів Феміди.
_03_03.png)
